Деякі власники нерухомості вважають, що, будучи власником ділянки землі, вони вільні розпоряджатися ним, як вважають за необхідне. Проте існує низка обмежень, закріплених законодавчо. Так, не скрізь дозволено будувати житло будь-якої площі та поверховості, розміщувати на ділянці господарські будівлі, вибирати архітектурний стиль, що сподобався. Житловий (з точки зору закону) будинок можна будувати лише на тій земельній ділянці, яка в документах, що встановлюють право, позначена як ділянка для будівництва житлового будинку.
Побудувати будинок для проживання можна і на ділянці для садівництва (юридично він буде називатися садовим будиночком) або ділянці для дачного будівництва (юридично - дачний будиночок). Тому навіть якщо будинок побудований таким чином, що придатний для постійного проживання, з юридичної точки зору він буде значитися як дачний/садовий будиночок. Також, приймаючи рішення про те, чим зайняти належну Вам ділянку, слід враховувати її цільове призначення.
Що вимагає закон?
Документ, що визначає планування та забудову поселень (ДБН 360-92) обумовлює:
- максимальну поверховість забудови садиби - максимум чотири поверхи;
- граничні розміри будинку;
- ширину садиби (вона залежить від планування району типу житлових будинків, рельєфу місцевості;
- огородження ділянок не можуть перетинати червону лінію вулиці (це риса, що поділяє території загального користування та земельні ділянки власників);
- будинок необхідно розміщувати у точній відповідності до проекту забудови району та обумовленої відстанню від червоної лінії.
Той самий документ запроваджує обмеження для садових/дачних будиночків. Він визначає граничну поверховість та загальну площу забудови будинку та господарської споруди, які встановлюються архітектурно-планувальним завданням та враховує чинні нормативи, а також місцеві правила забудови.
Які ще обмеження слід врахувати?
Нормативними актами обумовлюються місце розташування свердловини для водозабору та каналізаційної системи.
Зазвичай заборонена для забудови смуга біля краю водоймища, в санітарних зонах залізниць, а також автомобільних доріг, на санітарно-промисловій території. Потрібно отримати дозвіл на будівництво в території, що охороняється законом — лісових масивах, заповідниках.
Щоб уникнути можливих проблем, забудовнику краще звернутися до відділу архітектури та будівництва адміністративного органу або (для території села чи селища) до місцевої ради з письмовим запитом про надання наступної інформації:
- який правовий статус має ділянку;
- які є обмеження для забудови;
- які є можливості для іншого використання ділянки землі;
- місцеві правила забудови;
- плани із зазначенням червоної лінії забудови.
Тому до початку будівництва дізнайтесь про всі можливі обмеження. Це допоможе уникнути проблем у майбутньому.
